Щасливі ми, що народилися й живемо на чудовій, багатій землі, у славній Україні.

22 січня Український народ святкує День Соборності. В усіх містах проходять заходи, метою яких є відобразити єдність українців, попри регіональні відмінності.Наймасовіші заходи,звичайно проходять в Києві на мосту Патона, де дві колони людей з прапорами, стрічками та іншими атрибутами, символічно йдуть на зустріч одна одній, символізуючи УНР і ЗУНР. Потім вони з`єднуються в однин величезний ланцюг.
Харків також традиційно проводить заходи з вишукуванням в живий ланцюг вздовж головної вулиці міста-Сумської. Ще з 9-ї ранку біля пам`ятника Шевченка грала музика і стояли міліціянти ( в т.ч. полковники) охороняючи якихось міських чиновників, котрі приїхали відзначитись для галочки поклfданням квітів. Що дуже смішно виглядало, так це студенти з прапорами партії районів, які точно не знали чого їх сюди пригнали і що сьогодні за день.

Але справжнє святкування відбувалось пізніше. Організована «Молодою Просвітою» акція була назначена на 11:30. Робочий день і жахлива погода (дощ, температура -1С,ожеледиця) внесли свої корективи в кількість учасників, у зрівнянні з минулим роком., але близько 200 чоловік знайшли можливість створити «живий ланцюг». Сюрпризом для харків`ян стало прибуття полку Чорних Запорожців (запрошених активісткою «МП»-Оленою Красилею), у повному обмундированні і з величезним тулумбасом.Звуки козацького інструменту внесли позитив у акцію, люди збирались біля цих вусатих мужчин, спілкувались, фотографувались. Хотілось би додати, що козаки приїхали з різних куточків України і навіть з земель нинішньої Польщі.







Говорити про типову піар-акцію ВО «Свободи» мабуть нема сенсу, як завжди розставили з десяток прапороносців в натовпі, пару палаток і людей які всовують всім свої газетки, і от тобі крута світлина де всі «свободівці» (Про «феєричний» момент для початку співання гімну, не хочеться і писати…). Але ближче до 12:30 на майданчику перед пам»ятником Шевченку можно було побачити прапори усіляких партій від опозиції, що в такий день не дуже личить…

Після урочистих заходів, ми з Чорними Запорожцями вирушили поїсти до «Пузатої хати», і дуже вчасно потрапили на привітання Президента з Дня Соборності в прямому етері на «Першому Національному» (Чесно кажучі, я вражен!,В.Ф. читав без помилок хвилин 10-ть! Може і Азірова можна навчити української?!). Після обіду, пані Вікторія Склярова повела нас на екскурсію центральною частиною міста і в Історичний Музей. Дорогою з нашими гостями фотографувались городяни і навіть хлопці з Туреччини і Аргентини!



Козаки завітали в Харків не одні, а з зі своїм історико-політичним консультантом Сергієм Коваленком- автором нової книжки про полк УНР «Чорні Запорожці: історія полку», яку вся делегація повинна була представити в Книгарні «Є» о шостій вечора. Але перед цим пан Коваленко повинен був відвідати радіостанцію, і студію місцевого телеканала з презентацією книги для широкого загалу. Тому повечерявши після екскурсії знов таки в «Пузатій Хаті» ми з гостями вирушили до книгарні, де чекали на прибуття автора книги. Презентація відбулась з музичними вкрапленнями на бандурах нашіх харківських кобзарів. Після козацтво вирушило по домівках просвітян переночувати,щоб вже завтра вирушити до Сум.



Отже День Соборності був дуже насиченим і веселим, на настрій не змогла вплинути навіть така пАкращенна погода, а знайомство з такими характерними українцями, як Чорні Запорожці надає ще більшої приємності.
Дякую Вам за мій рідний колись Культурний Харків (пошкодував, що тоді мене біля Кобзаря не було). Але “Є” Ви дали несвідомо рекламу дарма, бо то є притулок хахляцтва і жидівства на кшталт С.Жадана (Загребельний за ціною БЛ, а щось путнє купити не зможеш). Туди харківці забігають, щоб зненацька незнайому тобі Людину вподобати. А так, воно само себе вихваляє (м.ін., на світлинах впізнав декого з козачків “куди вітер дує”). Ост. притулки Українства (УКЦ щосереди і “Українська книга” на Майдані Поезії Дупа з Гепою знищили в 2006-2008. Тепер ми в Запіллі, по-совковому “на кухнє” і на Skype, у кого є PC. І замість викидати ост. гривні в “Пузатій Хаті” – краще до Друзів додому. Давно було, що кожен хотів похвалитися гостеві найкращою в Світі “Вареничною” (тепер в ті “Коники” ніхто не ходить). Харків знищено, а в моєї доні дизайнера лютим ворогом є гол. арх-тор. Я з вусами і Мовою – Западенець-Бандерівець, а з безкордонням нашим гопота матюкаста – карєнниє харькафчянє. Але ми Віримо і відновимо Славу Квітки! Чекаємо в гості (скайп у мене як і gmail)!