Без коментарів. Соціологія: українці не люблять циган, євреїв і росіян

Без коментарів. Соціологія: українці не люблять циган, євреїв і росіян


В Україні зберігається досить високий рівень ксенофобії стосовно циган і євреїв; підвищилася ксенофобія до росіян.Про це свідчать озвучені в середу результати моніторингу Інституту соціології НАН України, що щорічно проводиться з 1992 року, повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

“Якщо наприкінці 80-х рр. відзначалося в цілому шанобливе, піднесене, гуманістичне (хочеться плакати) ставлення до етносів, що зберігалося до середини 1990-х рр., то починаючи з 2002 року відбувається різкий спад толерантності”, – сказав на прес-конференції толерантний заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга.

За даними моніторингу, толерантне ставлення (за критерієм готовності прийняти у свою родину і мати друга) до євреїв у 1992-1994 р. було приблизно в 1/3 українців у цілому по країні, то у 2002 році було зафіксовано різке падіння цього показника – у 3 рази, і ця величина вже не мінялася у більшу сторону.

Толерантність до росіян демонстрували близько 80% респондентів у 1992-1994 р. У 2000-2002 р. цей показник зменшився до 45% і майже не міняється дотепер.До циганів толерантність ніколи не була особливо високою – близько 11% на початку 90-х рр. Згодом ця величина закріпилася на рівні 2% і залишається практично стабільною.

Шульга також озвучив показники по ксенофобії (стійке переконання, що представників деяких етносів не варто допускати в Україну) щодо вищевказаних національностей.Так, наприкінці 80-х рр. ксенофобські настрої до євреїв виражали 10% українців, на початок 2000-х рр. цей показник збільшився майже в 2 рази – до 18%. Відносно росіян ксенофобія спочатку була мало виражена (початок 1990-х рр.) – на рівні декількох відсотків, потім зафіксоване незначне збільшення цього показника. У той же час ксенофобія стосовно циган була досить високою, станом на 2002 рік тільки 50% респондентів не бажає пускати представників цього етносу в Україну. 

До теми: ВІДЕО. Толерантність

Термінологічна дисципліна

Четвер, 21 жовтня 2010 р.

Чиновники, політики, інтелігенція дуже часто користуються термінологією, яку соромно слухати. Кожне слово має вагу. Політики, чиновники, інтелігенція у багатьох випадках про це не знають. Вони вкидають через окупаційний інформаційний простір словосполучення, позбавлені смислового наповнення.
1. «Громадянське суспільство». Ліберальний проект, під який фонди дають гранти. Типова провокація агентів впливу з метою забалакати і звести нанівець. Приклад – помаранчевий майдан.
2. «Цивілізовані форми протесту». Що це таке, не знає ніхто. Ну якщо вже в Україні форми протесту нецивілізовані, то невже цивілізованими є дії французьких фермерів чи бельгійських педагогів? В принципі, так воно і є. Викликає подив бажання голодувати з боку тих, хто місяцями не отримує зарплату. Це – ознака низької культури. На знак протесту треба їсти. Нехай голодують ті, хто зарплату не видає. Цивілізовані форми протесту як раз і демонструють французькі фермери, бельгійські педагоги та польські шахтарі. Бо вони є носіями максимально оптималізованої протестної культури. Тому їх права і поважають.
3. «Не піддаватися на провокації». Аналогічно до пункту 2.
4. «Незалежність». Фетиш помаранчевих лібералів. Якщо вірити політикам, то Україна незалежна. Незалежна Україна. Є Іспанія, є Німеччина, є Ісландія, є багато інших країн. А є незалежна Україна. Незалежна республіка в межах СНД. Абсурд возведений в культ. Щороку проводяться соціологічні опитування на тему: а чи проголосували б ви за незалежність зараз? Більшого свідчення колоніального статусу важко собі уявити.
5. «Україна ніколи ні на кого не нападала». А Князь Святослав? А Князь Олег? А Княгиня Ольга? А запорізьке козацтво? Українцям хтось дуже хоче прищепити смертоносну бациллу пацифістської дегенерації. Треба знати і пам’ятати – Україна періодично на когось нападала. Така у неї вдача.
6. «Молода держава». Це хто молодий? В якості самодостатнього державного утворення ми існували ще за часів Київської Русі. Це був період розквіту. 24 серпня 1991 року група комуністичних чиновників перелякалась можливих репресій з боку режиму Єльцина, і тому змушена була проголосити відомий Акт. Що не завадило на початку грудня того ж року перейменувати СРСР на СНД. Ця республіка справді отримала те, що вона називає незалежністю, 1991 року. Українська ж держава має славну історію величі й перемог. Між теперішньою республікою СНД і Українською державою – прірва несумісності.
7. «Україна – передбачуваний партнер на міжнародній арені». Передбачуваність апарату чиновників полягає у матеріальній хтивості на тлі відсутності гегемоністських геополітичних амбіцій.
8. «Дохла чайка при битій дорозі». Чомусь підгодовані грантами політологи-соціологи старанно замовчують остаточне вирішення хазарського питання, Хмельниччину, Коліївщину (20 000 ворогів народу, замордованих гайдамаками протягом трьох днів в Умані), акції ОУН. Дохла чайка – це «незалежна республіка». Натомість Київська Русь і Запорізька Січ до убогих замордованих птахів відношення не мають.
9. «Україна повинна орієнтуватися або на Захід, або на Москву». Україна має орієнтуватися на Київ. Все.

Нині, в силу всім відомих причин, Україна стала центром кристалізації незасміченого заразними хворобами майбутнього традиційної Європи. У них там ситуація ще гірше, аніж у нас. Маємо це цінувати. І торувати шлях. На нас дивляться, на нас сподіваються, нам вірять. 
Народний Оглядач

Україна понад усе!

Зі зміною влади – кацапські холуї і добровільні шабес-гої намагаються знести Пам’ятники Героям УНР

Вчора в селі Вороньків Бориспільського району Київської області на сесії місцевої сільради було проголосовано в закритому режимі рішення про виключення назви взагалі з постаменту – Борцям з большевизмом. Зі зміною влади –  кацапські холуї і добровільні шабес гої намагаються знести Пам’ятники Героям УНР, Вороньківцям Борцям з більшевизмом. Рабське плазування перед москвабадом нікуди за 20-ть років не зникло.Місцевий кацапськомовний комуняка з Борисполя справно вислужується, щоб сподобатись місцевим очільникам холуйсько-донецького паханату. Допоки холуї, раби, совкі, кацапи і їх пособники не здохнуть – ніяких змін в Україні не відбудеться.
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!


Дім Культури. Громада не вміщувалась на обговорення у сільраді, перейшли у Дім Культури. 

Обговорення.

Український Патріот намагається переконати прихильників окупаційних символів не рухати Пам’ятника Героям УНР

Пам’ятник Українським Героям, які боролись з кацапо-більшовицькою ордою. 
 

Герб міста.

 
Козак Валерій.

Вороньківцям, борцям з більшовизмом за Волю України.
Слава Героям!

Померти за Батьківщину, значить – жити.

Вічна Слава і Пам’ять Героям Вороньківської сотні Переяславського полку полеглим за Вільну Україну в бою з більшовиками на берегах Трубіжа 4 лютого 1919 року


Виступ Українського активіста на захист Пам’ятника Борцям з окупаційним большевизмом

Сільрада


Старий Дід вимагає шанувати Українських Героїв!


Кацапський комуняка, який живе і їсть Український Хліб і ненавидить Україну і все Українське.

Стара комуністична хуна розказує, що не було ніякого голодомору. Українських Героїв воно назвало бандитами.


Музейний працівник розповідає, що матеріали про Українську Визвольну Героїку тих часів присутні на експозиції.


Начитавшись газет, що друкує кпу(о) і сабачник – комсомолка теж проти постаменту Героїв УНР.


Ще одна прихильниця кацапського ярма, читає уривки з совєцької газети.

 
Комуністичне кодло посіпак є шістками москвабаду, а після розвалу кацапської імперії буде шістками Пекіну.


Журналіст з Борисполя розповідає про гарматний обстріл Борисполя большовицькими окупантами.
На сцені Голова місцевої сільради і секретарка.


Комуняка, який проти Героїв УНР.

Стара бабця, яка запаяна догмами короткого курсу вкп(б).

Старий Дід  вимагає шанувати Українську історію і Українських Героїв!
Агітація за контрактну армію, жодна цифра про зарплату на контракті на плакаті відсутня.

Усі фотки тут: http://picasaweb.google.ru/109915529642541902955/2010#

ДОЗВОЛЬТЕ ПИТАННЯ…

ДОЗВОЛЬТЕ  ПИТАННЯ…
Що робив Й. В. Сталін в липні 1941 року, коли С. Бандера на вимогу відкликати проголошення 30 червня 1941 року відновлення Української державності, сказав Гітлерові «НІ!» і в наслідку був арештований і опинився в кацеті? Сталін в той грізний час наказав Берії шукати через Болгарію зв’язків з Гітлером для перемир’я коштом України. Тільки тупа впевненість Гітлера в перемогу уберегла нас і Європу від відновлення старого-нового союзу Москви і Берліна. А був то час, коли майже вся Європа лежала на колінах перед Адольфом і жоден державний муж не відважився будь-чим заперечити Гітлерові. Одна тільки Англія вела усамітнено війну та Польща, яка в 1939 році сказала Гітлеру «НІ!» і продовжувала боротьбу. Польське військо, в якому служило немало українців, яке капітулювало перед ЧА Сталін запроторив до лагерів, а кілька тисяч офіцерів наказав розстріляти.
                                           ***
Чи слушно Президент нагородив митр. Одеського і Ізмаїльського Агафангела т.зв. УПЦ МП медаллю з нагоди 19 річниці Незалежності України? Очевидно, що слушно. Його заслуги годі переоцінити. Тільки за один його Доклад (посланіє) на «міжнародній» конференції в мерії Москви 3 липня 2006 року на тему Русскій вибор України: Сохранім Єдінство Русі Святой, йому належалась нагорода. У цьому суто політично-ідеологічному докладі, як пристало на московського попа, митрополит говорив не як священнослужитель, а як російській шовіністичний політик. Наводимо деякі фрагменти з його докладу.
 «Сєґодняшній круґлий стол посвящьоонний тємє «Русскіє  Украіни. Будущєє, котороє опрєдєляєтся сєґодня». Сразу хочу замєтіть, что русскость – понятіє нє просто узко етнічноє. Русскій чєловє  – ето чєловєк, отождєствляющій сєбя с історічєской міссієй Россіі, міссієй вєлікой восточнославянской цівілізаціі как Третьєґо Ріма, удєржівающєґо мір от зла і бєззаконія, ето носітєль особоґо рєліґіозно-національноґо самосознанія, основой котороґо являєтся сознаніє своєй особой ролі в міровой історіі – ролі боґоносца… Слова «русскій» і «праврславний» сталі сінонімами».. 
Для нього «…Украіна, отнинє нє боліє чєм ґєоґрафічєскій сосєд». Пам’ятаючи, що РПЦ «не втручається» до державної політики митр. повчає нас:
 ..Сєйчас очєнь мноґо говорят о «європєйском виборє» Украіни, о вступлєніі Украіни в НАТО. Правітєлі Украіни питаются убєдіть нас в том, что ето нікоім образом нє поврєдіт дружєствєнним отношєніям с Россієй. Однако совєршєнно відно, что НАТО – враждєбний Россіі і всєй православной цівілізацііі блок.Не мєніє паґубно і стрємлєніє Украіни в Європу. Ето являєтся очєрєдной попиткой осущєствіть мноґовєковоє стрємлєніє протєстантско-католічєскоґо, масонскаґо і бєжбожнаґо Запада оторвать Украіну от єдінства с міровим цєнтром Православія – Москвой – і втяґнуть єйо в орбіту западних лжєцєнностєй, сдєлать єйо частю сістєми Новоґо міровоґо поряка»……Отрив Украіни от братской православной Россіі означаєт оканчатєльноє ісчєзновєніє Россіі как вєлікаґо ґосударства, как охранітєльніци Православія во всєм мірє»…
Просто дивне розуміння. РФ по території найбільша країна в світі. Україна по відношенні до неї становить десь біля 3,5%. Росія з її величезною територією і незлічимими багатствами на землі і в землі перестає бути великою державою по втраті України? Це ж нонсенс! Бред! РФ є і лишається великою державою і нікуди не щезне. Тоді про що йдеться? Відповідь проста, пам’ятаєте домагання москвічан від Б. Єльцина: «Єлцин! Застав хахлов накорміть Москву!» А з другої сторони це доводить, що Україна є  високо розвинутою країною і займає важливе геополітичне положення в Європі і світі. Як архієрей Одеської митрополії МП, і як депутат Одеської облради Агафангел домагається надати російській мові в Одеській області статус регіональної, а в усій Україні другої офіційної і гласить:
Долґ всєй здравомислящєй общєствєнності, політіков, дєятєлєй культури Россіі – оказать всю возможную поддєржку здоровим сілам в Украінє в дєлє борьби за єдінство єдінокровних народов Россіі, Украіни і Бєларуссі. Ета борьба являєтся олноврємєнно борьбой за єдінство і нєповрєждьонность Православной Цєркві нє только в прєдєлах восточнославянской цівілізаціі, но і в маштаба  Всєлєнскаґо  Православія…Православная Россія – ето шанс для восточнохрістіпнской Європи і в том чісл  для Украіни».
Бо….«..В Кієвє нікоґда нє било  Патріарха –  Паиріарх бил в Вєлікой Москвє»……. 
Як бачимо послання митр. Агафангела, як священнослужителя Московського патріархату, переповнене суто політичними фразами, ідеями і настановами, які він настирливо втілює в життя, а тим самим і заслуги його великі і не оспоримі перед чужою державою. Росією. Амінь!
А були в Росії люди, щоправда не митрополити, бо ті завжди були  «агафангелами», які твердили і вчили, що:
…«Право народності на самостійний розвиток, так би мовити, полягає в незмінних законах моральної природи людини, здійснюється ходом всесвітньої історії. Але це право залишилося б мертвою літерою, якби здійснення не було забезпечене  зовнішньою умовою – політичною незалежністю народу. Для того, щоб самостійний розвиток народу в культурному, економічному та моральному відношенні був забезпечений,цей народ мусить створити свою державу, мати свою верховне владу»
(А.Ґрадовскій. «Націрнальний вопрос в історіі і літєратурє». С-Петєрбурґ. 1873 ґ. )  

Та є такий російський афоризм, що деякому «….закон нє пісан». Але не легковажмо діяльність людей, яким закон не писаний, бо їхня діяльність завжди і в цілому світі веде до людських трагедій. Будьмо чуйними і протидіймо, щоб не допустити до згубних наслідків. 

Свій доклад   митрополит  підписав:
Митрополит Одесский и Измаільский,
постоянний член Священного Синода
Украинской Правосоавной Церкви
Московского Патриархата
Москва, 3  июля  2006 г.
Цитати доклада Агафангела подаються за публікації в журналі «Спасите наши души» № 8(88) 2006, Дніпропетровськ. Та  «Православная газета «МИР» № 14(88) июль 2006. Дніпропетровськ
                                        ***
Для чого і чому Волинський митрополит МП, Ніфонт, підписав угоду з Головним отаманом Волинського округу «Запорозького Козацтва», ген. Війська Запорозького П. Олешком 06.07.2010 р?
Митр. Ніфонт пояснює це тим, що «Козаки були споконвіку православними, захищали наші рідні землі, наші православні свяимні, людей» . Це правда, хоч серед Запорожців не бракувало і не православних. Ось тільки питання: Чому тоді православні царі/цариця розгромили Запорозьке Козацтво – Запорозьку Січ і то з поміччю ієрархів того ж Московського патріархату, служителем якого є митр. Ніфонт? Коли в 1775 році московська армія Терекелія облягала Запорозьку Січ, то архімандрит РПЦ МП В. Сокольський, який вчив козаків «християнської моралі», як за підписаною угодою тепер буде вчити «запорожців» Ніфонт, закликав козаків не стріляти до московських солдатів, бо вони також православні християни. Чим це закінчилось для нас відомо. А от жоден піп РПЦ не звертався до московських солдатів, які облягали Січ, щоб вони не стріляли до козаків, бо вони також православні християни. Ніфонт відіграє сьогодні роль архімандрита В.Сокольського на  православній Волині.Угода про співпрацю між козацтвом ген. П. Олешка та УПЦ МП невдовзі має бути укладена на всеукраїнському рівні. 

 Довідка: Громадська організація «Козацтво Запорозьке» охоплює 5-ть обл. України і має зареєстрованих 1732 козака, на Волині – 420. Козаки Олешка «забезпечують громадський порядок на території Почаївської Лаври та Києво-Печерській Лаврі». (???!!!)
Інформація: Вісник прес-службиУПЦ 107/2010, серпень Київ.  

Київ.  Вересень  2010  р.                                            (СВС)